ProZ.com translation contests »
32nd Translation Contest: "Movie night" » English to Ukrainian » Entry by Ruslan Samoylyuk


Source text in English

Translation by Ruslan Samoylyuk (#37154) — Winner

To say that I was compelled by Parasite from start to finish is an understatement; its filming style with tracking shots are enthralling. Having watched several Korean films during the London Korean Film Festival, I was familiar with the usual genres employed in such films but Parasite seemed to defy them all! Parasite is comedic, in a quirky way, it is also a thriller, straddles class divisions and also depicts a family tale amongst other genres and is therefore likely to appeal to all ages.

Parasite truly deserves to be watched in a cinema to appreciate its nuances and the stylish cinematography. As a summary, to avoid spoilers, Parasite tells the tale of the interaction between the Park family and the Kim’s, an unemployed family, whose contrasting worlds collide with long lasting consequences.

[...]Bong Joon-Ho manages to pique the audience’s interest with brightly lit shots coupled with the effective use of indoor space, and it is surprising to realise, after the film’s 2 hour 12 minute length, that most of the scenes occur within the Park family’s home. The mundane elements of domesticity are displayed with an intriguing perspective showcasing Bong Joon-Ho’s flair. It is a slow burner but you will revel in its beauty and ingenuity as Parasite convinces that it operates solely on one level but it is in fact multi-layered and depicts social realism with empathy and pathos.

The cast are beguiling to watch, every facial movement and action is accentuated, even the mere act of walking up or down stairs can convey hidden meaning, which the camera fragments. Levels of unease are also created by virtue of that effective use of space with unusual camera angles and dramatic weather conditions ratcheting up that sensation. There is a surreal nature to Parasite, which its score emphasises, and furthermore the film adopts elements of the absurd devised in such an ingenious way which is truly cinematic magic. Parasite’s apparent eeriness will certainly keep you riveted and would not feel alien to the Twilight Zone school of filmmaking.

The actors are very impressive and add breadth to their roles creating relatability whilst seeming effortlessly cool. When Ki-Woo and Ki-Jeong Kim were working within the Park family home as private tutors they certainly epitomised this level of nonchalant, understated authority creating an aura of mysticism with the unspoken, almost mythical, tutoring techniques employed. Quite simply, the actors Park So-Dam and Choi Woo-Sik, as Ki-Woo and Ki-Jeong, are compelling to watch in the different directions that Parasite follows and they carry these performances seamlessly thereby inviting the audience to be on their side.

[...]Parasite is a remarkable piece of extremely skilful filmmaking, it is simply a must see film, and so I am looking forward to re-watching the film on its UK general release date.
Сказати, що кінострічка «Паразити» вразила мене з першої до останньої хвилини, — це нічого не сказати, а притаманний їй стиль екранізації, коли камера весь час рухається за актором, пробирає до глибини душі. Під час Лондонського фестивалю корейського кіно я встигла переглянути декілька робіт корейських режисерів і зауважила типові для таких фільмів жанри, але стрічка «Паразити» здатна затьмарити їх усіх разом узятих! Як би дивно це не звучало, але у фільмі змогли поєднатися як елементи комедії, так і елементи трилера, тут висвітлюються проблеми класового поділу й зображується історія однієї родини, тож картина має припасти до душі глядачам усіх вікових категорій.

Без сумніву, стрічка «Паразити» заслуговує на те, щоб дивитися її в кінозалі, бо тільки так можна гідно оцінити всі смислові деталі сюжету й вишукану операторську роботу. Щоб не розкрити весь зміст фільму, варто лише узагальнити, що тут переплелася історія родини Паків з історією безробітної родини Кімів — зіткнення двох полярних світів не може не призвести до довготривалих наслідків.

[...]Пон Чжун Хо тримає глядача в постійній зацікавленості завдяки таким прийомам, як гарно освітлені кадри й ефективне використання внутрішнього простору. Після двох годин і 12 хвилин перегляду дивно усвідомити, що більшість сцен відбуваються в будинку родини Паків. Буденні аспекти сімейного життя висвітлюються крізь призму нетривіальних поглядів, що лише підкреслює особливий талант Пон Чжун Хо. Сюжет розвивається повільно, але його краса й неординарність поглинуть вас із головою. Попри те що фільм зосереджується начебто на одній сюжетній лінії, він насправді розкриває багатогранну проблематику й зображує соціальний реалізм з емпатією і пафосом.

Гра акторів вражає своєю довершеністю — акцентується кожен порух обличчя, кожна дія. Навіть звичайне підіймання чи спускання сходами може мати прихований сенс, що розбивається камерою на дрібні епізоди. Наростання тривожності досягається завдяки ефективному використанню простору, а незвичні ракурси камери й гнітючі погодні умови лише посилюють це відчуття. Як зауважили оглядачі, стрічці «Паразити» властива сюрреалістична природа, а ще в ній наявні елементи абсурду, утілені настільки геніально, що це можна назвати не інакше як кінематографічною магією. Вас постійно триматиме в напрузі непідробна моторошність фільму, притаманна для школи кіномистецтва, що бере свій початок від серіалу «Сутінкова зона».

Склад акторів підібрано надзвичайно вдало, кожен з них додає глибини до своєї ролі, щоб легко й невимушено викликати емоційний відгук у глядача. Коли Кі Ву й Кі Джон працювали репетиторами в будинку родини Паків, вони уособлювали собою цей рівень безстрасної, стриманої влади, огорнутої ореолом таємничості, що ґрунтується на безмовних, майже міфічних методах викладання. Іншими словами, за акторами Пак Со Дам у ролі Кі Джон і Чхве У Сік у ролі Кі Ву приємно спостерігати протягом усього фільму. Вони грають ролі органічно, а це заохочує глядача бути на їхньому боці.

[...]Стрічка «Паразити» — це яскравий приклад надзвичайно майстерного кіновиробництва. Це той фільм, який має переглянути кожен, тож я з нетерпінням чекаю його офіційного виходу у Великій Британії, щоб сходити на нього знову.


Discuss this entry